Наскільки зношена шина?
Найчастіше саме залишок протектора вважається найважливішим параметром вживаної шини, але наскільки ця характеристика інформативна? Насправді для різних типів автомобільних шин та сама залишкова висота протектора може винести діаметрально різні «вироки» – від «шина ще поїздить кілька сезонів» до «шина вже непридатна для експлуатації».
Сергій Маслов
Розділ: Знос протектора
Найпоширеніший критерій, за яким зазвичай призначають ціну і визначають споживчу привабливість вживаних шин, – висота протектора. Висота, безумовно, важлива, але потрібно також розуміти, що у різних шин різна висота протектора спочатку (коли вони нові), а головне – у різних шин різна гранична висота зносу (висота протектора, при якій шина вже втрачає практично всі важливі характеристики). Найпомітніші ці відмінності у зимових і літніх шин.
Візьмемо для прикладу дві шини, одна – літня дощова швидкісна, інша – зимова зі скандинавським типом протектора. Матеріал, з якого роблять літні шини, значно твердіший за гуму для зимових шин, крім того (якщо не йдеться про літню позашляхову шину), для зимових шин значно актуальніша висота протектора з точки зору здатності «зачепитися» за ґрунт, укритий шаром снігу. Крім того, для їзди на великих швидкостях по асфальту високий протектор є скоріше перешкодою, ніж помічником.
Виходячи з цих відмінностей, літня швидкісна шина спочатку має протектор висотою 6–8 мм, тоді як зимова шина зі скандинавським малюнком протектора зазвичай має висоту протектора 9–11 мм. При цьому зрозуміло, що за інших рівних умов зимова шина зношуватиметься швидше за літню за рахунок більш м’якої гуми і меншої площі зовнішньої поверхні шашок протектора (що збільшує навантаження на одиницю цієї площі в контексті зносу).
З точки зору безпеки в найбільш типових сезонних умовах (сухе тверде покриття), для зимових шин найбільш критичною є наявність і якість поперечних ламелей у шашках протектора (так звані «липучки», які забезпечують скорочення гальмівного шляху і курсову стійкість). У літній же шині головним є просто наявність протектора, оскільки його зменшення до певного рівня буде просто знижувати здатність шини протидіяти акваплануванню.
Якщо з можливих умов експлуатації автомобіля виключити екстремальне водіння (а його при роздумах про купівлю шин б/в виключити доведеться в будь-якому разі), а також врахувати той факт, що поперечні ламелі на зимових шинах технологічно не можуть бути прорізані до основи протектора і зазвичай мають глибину 4–5 мм, то в сухому залишку виходить таке: якщо літня шина зі зносом 50% ще може розглядатися як придатна для експлуатації якийсь час, то зимова шина зі зносом 50% і висотою протектора 5–6 мм, але зі стертими ламелями, фактично вже непридатна для безпечної експлуатації у зимових умовах, попри більшу, порівняно з літньою, висоту протектора.