1,6, 3 чи 4 мм: коли насправді міняти шини?

Щоосені на автофорумах ця суперечка спалахує знову, з аргументами від «протектор ще є» до таблиць із цифрами. Насправді праві всі троє, але кожен у своїх умовах. Закон дозволяє їздити до 1,6 мм, фізика радить мати під дощем щонайменше 3 мм, а для зими розумна межа – 4 мм.

Що каже закон?

Головне в Україні – п. 31.4.5 Правил дорожнього руху: експлуатувати легковий автомобіль (і вантажівку до 3,5 т) із залишковою висотою малюнка протектора менше 1,6 мм заборонено. На дні основних канавок є індикатори зносу (TWI) – невеликі поперечні виступи, які за Правилами ООН № 30 показують, що від канавок залишилося близько 1,6 мм. А технічні правила, затверджені наказом Мінінфраструктури № 549, велять знімати шину, щойно почав стиратися хоча б один індикатор.

Той самий наказ містить і зимову норму, про яку знають далеко не всі: у зимовий сезон висота малюнка протектора має бути не менше 3 мм. Дехто в Європі суворіший: у Чехії та Австрії зимова шина взимку має бути з протектором щонайменше 4 мм. А в Болгарії правило інше: з 15 листопада до 1 березня 4 мм вимагають від будь-якої незимової шини (ст. 139 болгарського Закону про рух на дорогах), а не від зимової. Детальніше – у статті про зимові шини й закон.

Чому 1,6 мм – це межа, а не запас?

Про аквапланування вже йшлося: головний чинник – швидкість, а різниця між «дощовим» і звичайним малюнком протектора – лічені кілометри на годину. Це правда для двох нових шин. А от нова й зношена шина – зовсім інша історія.

Канавки протектора відводять воду з плями контакту, і їхній об’єм тане разом із висотою протектора. Уявіть собі ринву на даху: поки ринва чиста й глибока, вода йде куди треба, а забийте її листям наполовину, і вода піде через край (у нашому випадку – під шину). За даними одного з найбільших виробників шин, нові шини на швидкості близько 80 км/год відводять до 30 літрів води за секунду; приблизно до 3 мм протектора вони зберігають значну частину цієї здатності, а далі ризик аквапланування різко зростає. Додайте сюди недокачані колеса (чим нижчий тиск, тим на меншій швидкості шина «спливає» – це в 1960-х порахували інженери NASA, вивчаючи літаки), і картина зовсім невесела.

У випробуванні того ж виробника гальмівний шлях шини з протектором 1,6 мм виявився на 6,8 м довшим, ніж у нової (8 мм), тоді як із протектором 3 мм – лише на 2,2 м. Шість із лишком метрів – це півтора корпусу легковика, цілком достатньо, щоб замість переляку отримати чужий бампер. Нижче 1,6 мм шина легковика непридатна без винятків, а нижче 3 мм вона відводить воду дедалі гірше. Жодних «до кінця сезону» чи «до шиномонтажу за рогом» – нижче межі компромісів немає!

Зимова шина: 4 мм і нижче

Зимова шина тримає дорогу ламелями (тонкими прорізами у шашках, кромки яких «чіпляються» за сніг і лід) і глибокими канавками, у які набивається сніг (а сніг до снігу липне краще, ніж гума до льоду). Ламелі ж, як ішлося у статті про висоту протектора, далеко не завжди прорізані на всю його висоту. Стерлися ламелі – залишилися гумові шашки, і зимовою таку шину робить хіба що сніжинка на боковині.

Тому зимова шина з протектором менше 4 мм для справжньої зими вже не годиться, хоча наказ № 549 формально дозволяє їздити на ній до 3 мм. Виробник, що спеціалізується на зимових шинах, радить міняти їх саме на 4 мм. Ці 4 мм і є реальний «нуль» зимової шини; як його враховувати, купуючи шини б/в, – у статті про реальний знос протектора.

А чи не викидаємо ми шини зарано?

Тепер чесно про протилежний погляд. Інший великий виробник шин доводить, що міняти шини «на 3 мм» – марнотратство. За його даними, близько половини шин знімають, коли протектора залишається більше 3 мм; якби європейці доїжджали до законних 1,6 мм, це, за його ж розрахунками, могло б щороку заощадити понад сто мільйонів шин і скоротити викиди CO2 на мільйони тонн.

Виробник шин, який агітує купувати менше шин, – картина незвична, чи не так? Не виключено, що розрахунок простий: виграє той, чия зношена шина гальмує краще. Але аргумент від цього хибним не стає. І реальний прогрес тут варто визнати без бурчання: з липня 2024 року нові моделі легкових шин у Європі за Правилами ООН № 117 мусять проходити випробування на зчеплення з мокрою дорогою не лише новими, а й штучно зношеними. З липня 2026 року ця вимога поширилася практично на всі нові легкові шини, що випускаються.

Отже, суперечка не про те, хто правий, а про умови. Літня шина, якою ви їздите здебільшого сухим асфальтом, цілком законно доїжджає до 1,6 мм. А от для дощу й траси запас потрібен: 3 мм, для снігу – 4 мм. Тож ще кілька місяців на старому комплекті в суху пору – питання гаманця: тут вирішуйте самі. Тільки не нижче 1,6 мм: там вирішувати вже нічого.

Підсумовуємо: 1,6 мм – межа, за якою шина непридатна взагалі, 3 мм – розумний запас для дощу, 4 мм – реальний мінімум для зимової шини. Міряйте не на око й не монетою, а глибиноміром, у кількох точках (по центру, по краях і в різних місцях по колу), і орієнтуйтеся на найменше значення (детальніше про нерівномірний знос). Я свої шини міряю так щоосені, перед перевзуванням. Якщо передні шини зношуються швидше за задні, це привід подумати про перестановку коліс. Ну а протектор, якого «ще трохи є», рятує тільки до першої глибокої калюжі.

Усе про знос протектора шин