Бічний поріз шини – стратити не можна помилувати?

Багато шинних центрів пропонують (і пишуть окремим рядком у своїй рекламі) ремонт бічних порізів шин. При цьому особливу увагу приділяють тому, що ремонт бічного порізу – справа вкрай відповідальна і високотехнологічна, а тому у нас (тобто – у них, у тих, хто рекламується) працюють професіонали екстра-класу і використовуються матеріали всесвітньо відомих виробників.

Уся ця нісенітниця тоннами вішається на вуха автомобілістам, і ті, побачивши на своїй шині бічний поріз, збиваються з ніг у пошуках шиномонтажу, на якому візьмуться цю проблему вилікувати. Та ще й відгуки потім пишуть на автофорумах: «такий хороший шиномонтаж, усі відмовилися – а там зробили». Тільки от як зробили і чи можна на цьому їздити – ніхто зазвичай не замислюється. Доти, поки за «дивним збігом обставин» за два місяці не доводиться тричі міняти підшипник маточини, причому, як не дивно, саме на тому колесі, де успішно відремонтовано бічний поріз. Про серйозніші наслідки і говорити не хочеться.

Для лінивих і зайнятих: ця стаття розшифровує і пояснює таку аксіому: бічний поріз радіальної шини – це однозначно кінець її експлуатації, незалежно від форми, розміру, конфігурації бічного порізу, наявності нобелівських премій, зірок героя соцпраці, грамот і медалей у майстра, а також від розташування зірок на небі, погоди за бортом та інших немаловажних факторів, які безпосередньо впливають на можливість використання шини з пошкодженою силовою частиною. І компромісів тут жодних не буває – ні на передній, ні на задній осі, так само як на ведучій і веденій, такі шини експлуатувати не можна!

Як влаштована радіальна шина?

Детальніше про нутрощі шин описано у статті про діагональні і радіальні шини, але в контексті питання про фатальність бічного порізу нас цікавить насамперед каркас шини. А каркас у радіальній шині – це кілька шарів гуми з вживленою металевою або текстильною ниткою. Саме ця нитка (корд) визначає жорсткість шини, стабільність плями контакту з дорогою, збереження форми накачаного колеса і, як результат усього переліченого, стійкість автомобіля на дорозі.

Основною ознакою радіальної шини (а також відмінністю її від діагональної) є те, що в усіх шарах каркаса корд протягнутий строго перпендикулярно до окружності колеса, від обода до обода. Таке розташування ниток визначає і розподіл навантаження в кожній точці корду. Якщо ви думаєте, що на корд у ділянці боковини тисне тільки повітря, накачане під тиском у шину, то ви дуже помиляєтеся. Насправді в кожній точці корду, в кожен окремо взятий момент часу діє безліч різних сил з різними векторами прикладання.

Кожна нитка корду є, по суті, автономним носієм форми і жорсткості шини, оскільки ніде по всій своїй довжині не перетинається з іншими нитками (ідеться про боковини шини, зверху простіше – там є брекер і протектор) – усі нитки в радіальній шині паралельні. І в цьому якраз полягає основна проблема радіальної шини: при пошкодженні корду на боковій поверхні шини необхідну жорсткість у цьому місці повністю відновити неможливо. А тому, як би якісно не був відремонтований бічний поріз шини, така покришка вже в будь-якому разі матиме в цьому місці характеристики, відмінні від будь-якої іншої точки окружності.

Безумовно, для неспішного пересування хорошою (тобто рівною) дорогою, та ще й на 950-кілограмовій «дев’ятці» це не так уже й страшно, але будь-яка екстремальна дія водія (різке гальмування, вхід у поворот на високій швидкості тощо) вже може піднести вкрай неприємний сюрприз.

Інша річ – діагональна шина – там у різних шарах каркаса корд іде під кутом і внахлест, а тому пошкодження кількох ниток в одному місці практично ніяк не впливає на здатність зберігати форму і на розподіл навантаження в кожній точці шини. Тому боковини діагональних шин вважаються цілком придатними до ремонту. Щоправда, це одна з небагатьох переваг діагональної шини перед радіальною, тому діагональні шини для легкових автомобілів – це вже давно забуте минуле.

Як ремонтують бічні порізи?

Як правило, технологія ремонту бічних порізів включає два етапи: вулканізація самого порізу і встановлення на внутрішню поверхню шини в ділянці порізу спеціальної латки, що має структуру, аналогічну каркасу шини (корд). Потрібно розуміти, що таким чином досягається тільки одна мета – відновлюється жорсткість бічної поверхні шини на «роздування», та й то виключно з метою недопущення утворення гриж. Саме з цієї точки зору майстри деяких шинних центрів оцінюють, наскільки великий бічний поріз, визначаючи залежно від розміру можливість відновлення цієї жорсткості.

Але, як уже говорилося, жорсткість боковини на вертикальне «стискання» (компресію) відновити в разі пошкодження корду просто неможливо в умовах навіть найпросунутішого шинного центру – адже для цього потрібно повністю замінити пошкоджені нитки по всій довжині щонайменше однієї боковини. Навіть у заводських умовах така процедура, якщо і можлива, то обійдеться явно дорожче за виробництво нової шини.

Крім того, сама латка, яку клеять на внутрішню поверхню боковини при такому ремонті, набагато більша, товща і, відповідно, важча, ніж латки, якими зазвичай лікують проколи в ділянці протектора. Що це означає? Та те, що ця латка неминуче створить статичний дисбаланс колеса, який вантажиками вирівняти неможливо. Тобто колесо вам відбалансують у нулі, але воно все одно буде «бити», розбиваючи підвіску автомобіля дуже швидкими темпами.

Підсумовуємо: навіть якщо ремонт бічного порізу виконано бездоганно – на цій шині їздити не можна – це небезпечно для життя і шкідливо для підвіски. Про можливість використання такої шини як запасного колеса вирішуйте самі, але при цьому потрібно розуміти, що в разі тимчасового встановлення такої запаски на автомобіль ви будете сильно обмежені як у швидкості руху, так і у відстані.

Якщо питання запаски не актуальне – замість ремонту бічного порізу краще розглядати придбання нової шини (або вживаної пари), тим більше що якісний ремонт обійдеться щонайменше в 25–30 % вартості нової покришки.